20 січня 2025 року Конституційний Суд України виніс важливе рішення щодо судового збору за подання касаційної скарги

Конституційний Суд визнав неконституційним окремий припис Закону «Про судовий збір» щодо касаційної скарги

20 січня 2025 року Конституційний Суд України виніс важливе рішення щодо судового збору за подання касаційної скарги

Конституційний Суд України (КСУ) розглянув конституційну скаргу Петра Федоровича Конторського щодо конституційності окремих положень Закону України «Про судовий збір». За підсумками розгляду Суд частково задовольнив скаргу, визнавши неконституційним окремий припис підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 цього Закону, який встановлював обов’язок сплачувати судовий збір у розмірі 200% ставки за подання позову при оскарженні рішень у касаційному порядку.

Водночас КСУ визнав конституційною частину першу статті 8 цього ж Закону, яка надає суду право розстрочення або відстрочення сплати судового збору у виняткових випадках.

Детальніше з текстом рішення можна ознайомитися за посиланням: Конституційне рішення № 2-р(II)/2025.

Юридичний зміст рішення: що саме визнав неконституційним КСУ?

Конституційний Суд України ухвалив, що окремий припис підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» є неконституційним, а саме положення щодо «касаційної скарги на рішення суду».

Це означає, що встановлення фіксованого розміру судового збору у 200% від ставки, сплаченої при поданні позову, ставило значний фінансовий бар'єр перед особами, які бажають захистити свої права у Верховному Суді. Конституційний Суд дійшов висновку, що такий механізм не забезпечував гнучкості та домірності, порушуючи гарантії доступу до правосуддя.

Головні тези щодо мотивів прийнятого рішення:

“Обґрунтовуючи свою позицію, Конторський П.Ф. посилався на те, що «конструкція частини 1 статті 8 Закону № 3674-VI від 8 липня 2011 року, за якою „суд, враховуючи майновий стан сторони, може…“, визначає, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов’язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.”

Конституція України “встановлення ставок судового збору повинно відбуватися з дотриманням принципу пропорційності (домірності) для досягнення справедливого балансу між захистом публічних інтересів і конституційних прав людини на судовий захист, у даному випадку - необхідності забезпечення належного балансу між фінансуванням здійснення правосуддя, стримувального фактора від подання необґрунтованих позовів та спроможності заявників сплатити відповідний розмір судового збору“

“2.1. Конторський П.Ф. порушив перед Конституційним Судом України питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4, частини першої статті 8 Закону.

“Дослідивши зміст конституційної скарги та матеріали справи, Конституційний Суд України встановив, що Конторський П.Ф. подав касаційну скаргу з клопотанням про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги і не подавав заяви про приєднання до касаційної скарги іншої особи. Відмовляючи в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, Верховний Суд в ухвалі від 21 лютого 2023 року застосував окремий припис підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону, а саме: за подання до суду „касаційної скарги на рішення суду“, та статтю 8 Закону загалом.”

“Ураховуючи зміст конституційної скарги Конторського П.Ф. та остаточного судового рішення в його справі, Конституційний Суд України зазначає, що предметом конституційного контролю в цьому конституційному провадженні є окремий припис підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону, а саме: за подання до суду „касаційної скарги на рішення суду“, та частина перша статті 8 Закону.”

“3.3. За пунктом 1 статті 6 Конвенції „кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, що його установлено законом“ (перше речення).”

“Пункт 1 статті 6 Конвенції містить гарантії здійснення справедливого судочинства, одним з аспектів яких є забезпечення доступу до суду. Водночас право, гарантоване статтею 6 Конвенції, не є абсолютним.”

“Європейський суд із прав людини в рішенні у справі Bellet v. France від 4 грудня 1995 року (заява № 23805/94) наголосив, що «рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення особи „правом на суд“ з огляду на принцип правовладдя в демократичному суспільстві. Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити чин [акт], що становить втручання в її права» (§ 36).”

“У рішенні у справі Kreuz v. Poland від 19 червня 2001 року (заява № 28249/95) Європейський суд із прав людини зазначив, що різні обмеження, зокрема й фінансові, можуть бути встановлені на доступ особи до „суду“ або „трибуналу“ (§ 54).”

“3.4. Розділ „D. Судові витрати“ Додатка до Рекомендації № R (81) 7 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, яку ухвалено на 68-му засіданні заступників міністрів 14 травня 1981 року, містить, зокрема, принципи, які слід ураховувати:”

- “жодна грошова сума не має вимагатися від сторони від імені держави як умова для початку провадження, яка була б необґрунтованою з огляду на питання, що їх розглядають“ (пункт 11);

- “тією мірою, якою судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати; систему судових витрат слід переглянути на предмет її спрощення“ (пункт 12).

“4.9. Перевіряючи на відповідність Конституції України (конституційність) окремий припис підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону в аспекті дотримання вимоги домірності, Конституційний Суд України виходить із того, що „гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду <…> сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України“ (перше речення абзацу третього, абзац четвертий підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 28 листопада 2013 року № 12-рп/2013); „законодавець, визначаючи справляння судового збору, має чинити за принципом справедливості“ [абзац третій підпункту 4.4 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 2024 року № 6-р(II)/2024].”

“У Рішенні від 17 червня 2020 року № 4-р(II)/2020 Конституційний Суд України виснував, що „хоча обсяг розсуду законодавця при встановленні системи судоустрою, процедури оскарження <…> повноважень судів вищих інстанцій є широким, законодавець повинен, здійснюючи відповідне регулювання, виходити з конституційних принципів і цінностей та відповідних міжнародних зобов’язань України, зокрема щодо ефективного судового захисту прав і свобод людини і громадянина“ (друге речення абзацу п’ятого підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини).”

Правовий аналіз судового рішення адвоката Крепеля Д.І.:

Вважаю, що висновки Конституційного Суду є виваженими та справедливими, хоча двоє суддів Конституційного Суду були проти та виклали свою позиції у власних окремих думках, вважаючи таке рішення “популістським” та”заграванням із суспільством”.

Як на мене, розмір судового збору, який збільшується в залежності від інстанції куди подається скарга не може бути справедливим та відповідати конституційному принципу верховенства права який включає в себе принцип домірності, додержання якого вимагає, зокрема, встановлення справедливого балансу між публічним та приватним інтересами. Я не заперечую того, що судовий збір треба сплачувати, але він повинен бути “посильним” для людини та не закривати взагалі доступ до правосуддя.
Так, для прикладу розміри судового збору в країнах Європейського союзу (* інформація взята із загальнодоступних джерел):

Німеччина: Судовий збір визначається за законом Gerichtskostengesetz, виходячи з суми позову та інстанції. Наприклад, при сумі 5 000 € базовий збір становить ≈ 146 €. Для першої інстанції застосовується коефіцієнт ×3 → ≈ 438 € .
Франція: У цивільних справах позивачі не сплачують судовий збір (окрім судових витрат, dépens) . До 2014 року використовували гербову марку 35 €, але її було скасовано . У комерційних справах застосовуються фіксовані ставки (зазвичай €300–800 залежно від юрисдикції) .
Італія: Судовий збір — contributo unificato — встановлюється за D.P.R. 115/2002, залежно від шкали значення справи:
До €1 100 — €43;
€1 100–5 200 — €98;
5 200–26 000 — €237;
…;
понад €520 000 — €1 686 для першої інстанції
В апеляції та касації ставки вищі — наприклад, до €5 200: €147 (апеляція) і €196 (касація) . Справи спеціального характеру — «ingiunzioni» (схожий на справи Наказного провадження, передбаченого ГПК України та ЦПК України) , захист тощо — платять лише половину, а низка справ (наприклад, трудові, розлучення) звільнені або мають фіксовані ставки.
Іспанія: Судовий збір складається з фіксованої та змінної частини:
Змінна: 0,5 % від суми позову для фізосіб; для юридичних — 0,5 % до €1 000 000, понад €1 000 000 — 0,25 %, максимум €6 000 .
У цивільних справах переможцю може бути повернуто до ⅓ від суми збору або повністю звільнено
Як бачимо в різних країнах Європи свій власний підхід: у Франції у цивільних справах взагалі звільнені від сплати судового збору, а в Іспанії відсоткова ставка судового збору навіть менша ніж в Україні (0,5% від суми позову та із збільшенням суми позову відсоток стає меншим). Також, необхідно враховувати що в таких країнах і рівень життя значно вищий за наш.
Тому Конституційний Суд обґрунтовано зазначив, що визначення розміру ставки судового збору за касаційну скаргу не враховувало фінансовий стан особи та обмежувало можливість виправлення судових помилок. Це порушувало принципи верховенства права, а також конституційні гарантії доступу до суду.

Це рішення є значущим для всіх, хто стикається з необхідністю оскарження судових рішень.
Судовий захист, один із головних механізмів забезпечення права людини, якщо таке право порушується, не визнається або оспорюється. При цьому досить часто особа вимушена звертатися до суду щодо реалізації своїх прав, які фактично існують, зокрема право власності.

Наприклад, у особи вже є майно або право на нього, однак для реалізації цього права необхідно вжити юридичних дій: поділити майно між подружжям у законному порядку; оформити спадщину на квартиру, в якій спадкоємець проживає, але виник спір з іншими спадкоємцями; або відновити правовстановлюючі документи, що були втрачені чи пошкоджені. І це лише кілька типових ситуацій — на практиці подібні правові труднощі виникають у різних сферах досить часто.

Окремо стоїть питання якості розгляду справи та ухвалення судового рішення в судах першої інстанції, та єдиним можливим способом виправлення ситуації та захисту, або поновлення права людини, є яка раз можливість оскаржити таке рішення у вищій інстанції. Виходить так, що при перегляді та скасуванні незаконного рішення судовий збір сплачує особа, яка ініціювала апеляційний або касаційний розгляд справи. Тобто “за чужі” помилки сплачує пересічний громадянин.

Чому це важливо для громадян?

Це створює додаткове фінансове навантаження на особу. Наприклад, при поданні фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру, судовий збір становить 1% від ціни позову, але не менше 0,4 прожиткового мінімуму та не більше 5 прожиткових мінімумів для працездатної особи.

Станом на 2025 рік, максимальна сума такого судового збору може сягати 15 140 грн. Якщо особа вирішить подати касаційну скаргу до Верховного Суду, то відповідно до чинних ставок (200% судового збору, сплаченого в першій інстанції), розмір збору складе вже 30 280 грн, що для багатьох громадян є непосильною сумою.

Завдяки рішенню Конституційного Суду, громадяни України отримали полегшений доступ до касаційного оскарження судових рішень без надмірного фінансового навантаження. Це особливо важливо для осіб із обмеженими матеріальними можливостями, які відтепер можуть ефективніше захищати свої права в суді.

Зменшення фінансового тиску на позивачів сприятиме забезпеченню реальної рівності доступу до правосуддя, а самі судові процеси стануть доступнішими для пересічного громадянина.

Ухвалене рішення є вагомим кроком у напрямі справедливого судочинства, оскільки дозволяє усунути одну з ключових перешкод — високу вартість доступу до касаційної інстанції.

Що залишилося без змін?

Конституційний Суд також визнав конституційною частину першу статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Це положення дозволяє суду відстрочувати або розстрочувати сплату судового збору, що особливо важливо для осіб, які перебувають у складному матеріальному становищі.

Експертна оцінка:

Суд справедливо залишив чинним цей механізм, оскільки він дозволяє особам, які мають обмежені фінансові можливості, реалізувати своє право на судовий захист. Це відповідає принципу соціальної держави, закріпленому в Конституції України.

Таким чином, хоча загальна ставка судового збору залишалася високою, особи, які не могли сплатити його одразу, все ж мали можливість розстрочки або відстрочки платежу за рішенням суду.

Що означає резолютивна частина рішення?

Конституційний Суд України вказав, що визнане неконституційним положення Закону втрачає чинність через шість місяців після ухвалення рішення.

Юридичне значення:

Протягом шести місяців Верховна Рада України має внести зміни до законодавства, врегулювавши питання ставок судового збору за касаційні скарги.
Судові органи повинні враховувати це рішення при розгляді нових справ та уникати стягнення надмірних судових зборів.
Громадяни, які раніше не могли подати касаційну скаргу через високий судовий збір, тепер можуть ініціювати перегляд справ.

Це означає, що українська правова система поступово рухається до більш доступного правосуддя для всіх категорій громадян.

Як це рішення вплине на всіх бажаючих звернутись до суду?

Зниження фінансових бар’єрів
Завдяки цьому рішенню більше громадян зможуть оскаржувати судові рішення у Верховному Суді без ризику втрати значних фінансових ресурсів.
Більша передбачуваність та гнучкість
Законодавець буде змушений встановити більш справедливу систему визначення судового збору, враховуючи фінансовий стан осіб.
Підвищення рівня правосуддя
Більше людей зможуть відстоювати свої права у касаційній інстанції, що сприятиме виправленню судових помилок.

Як адвокати об'єднання Krepel можуть допомогти?

Якщо ви зіткнулися з необхідністю оскарження судового рішення, маєте фінансові труднощі або не впевнені, чи зможете отримати відстрочку чи розстрочку судового збору, адвокати юридичного об'єднання Krepel готові надати професійну допомогу:

✅ Комплексний аналіз вашої ситуації та консультація щодо перспектив оскарження судового рішення
✅ Підготовка юридичних документів, включаючи касаційні скарги
✅ Представництво інтересів у судах усіх інстанцій, включаючи Верховний Суд України
✅ Допомога у зменшенні, відстроченні або розстроченні судових витрат

? Зв’яжіться з нами для консультації:
095 777 2507 (доступні у Viber, Telegram, WhatsApp)

Це рішення КСУ — крок до більш доступного правосуддя, однак наступний крок за Верховною Радою України.
Якщо вам потрібна надійна правова підтримка — не зволікайте, звертайтесь вже сьогодні!